Григорій Лютий

Заслужений діяч мистецтв України, член НСПУ, лауреат Літературних премій ім.М.Андросова, М. Гайдабури, М. Нагнибіди, Василя Лісняка, Міжнародної літературно-мистецької премії ім.Г.Сковороди, багаторічний редактор літературно-мистецького журналу “Хортиця”, Почесний громадянин міста Запоріжжя. За свою літературну та громадську діяльність був нагороджений ювілейною медаллю «Гуляйпільському району 90 років», орденом «За заслуги перед Запорізьким краєм». З 1998 року по 2016 рік очолював Запорізьку обласну організацію Національної спілки письменників України.

Під час свого головування сприяв розвитку запорізької поезії, популяризації молодих талановитих авторів. З 2001 року – редактор літературно-художнього громадсько-політичного часопису «Хортиця».

Поет-лірик працював у редакціях місцевих газет, а з 1984 року став членом Національної спілки письменників України. За життя побачили світ такі збірки поезій митця: «Крилатий корінь» (1984), «Крона вічності» (1985), «Червона літера вогню» (1987), «Хліб любові» (1990), «Я воду пив з твого лиця» (1992), «Світлана»(1995), збірник пісень «Пісні Гуляйпільського краю» (1995), «Гуляй-поле»(1996), «Вибране»(1998), «Меди» (2000), «Я вже тобою дихаю» (2008) та інші, численні публікації в журналах, альманахах, газетах.

У 2008 році був надрукований роман-пісня «Мама-Марія», за яким був створений спектакль в Запорізькому академічному обласному музично-драматичному театру імені В. Магара. Роман був надрукований спочатку в літературно-художньому та громадсько-політичному часописі «Хортиця» (2007/6), його повністю надрукували літературні журнали «Холодний яр» та «Море», а «Дніпро» та «Перевал» – частково. Надрукувала роман і газета «Літературна Україна» на двох шпальтах великого формату (чого жодного разу нікому не вдавалося). А у 2008 році роман вийшов окремим виданням у видавництві «Дніпровський металург».

Активно друкуватися, упродовж багатьох років його вірші були опубліковані практично у всіх українських журналах: «Вітчизна», «Жовтень», «Дніпро», «Україна», «Донбас», «Київ». Його участь у роботі різних редколегій, виступи по радіо і телебаченню, зустрічі з трудовими колективами, студентами, школярами, інтелігенцією, поїздки у складі літературно-мистецьких делегацій, виховання літературної молоді. Учасник VIII Всесоюзної наради молодих письменників. Був єдиним делегатом од Спілки письменників України на Всесвітньому фестивалі молоді і студентів у 1985 році. Вів літературне об’єднання з часів (коли іще не був членом НСПУ) і виховав у звичайному райцентрі цілу плеяду письменників: Михайла Буряка, Любов Геньбу, Яну Яковенко, Вікторію Забаву і ще багатьох – цілий український мегаполіс!

Григорій Лютий автор понад ста пісень, покладених на музику А.Сердюком, Н.Боєвою та іншими композиторами. Вони стали досить популярними у виконанні Анатолія Сердюка, Лідії Михайленко, Ірини Ярчевської, Сергія Шестопалова, дуету Шепелів та інших співаків. Найбільш відомі: «Не питай», «Скрипка», «Вчительчин вальс», «Пісня Гуляйпільських весіль», «На Бабурці, на місточку», «Яблучко», «Блюз любові», «Шипшина» – знайшли свою слухацьку аудиторію та зробили вагомий внесок у популяризацію історії Запорізького краю. Серед них вирізняються пісні Гуляйпільської вольниці, які прославили Гуляйпілля, допомогли змінити ставлення людей до постаті Нестора Махна. Григорій Іванович є також автором гімну Запорізького національного технічного університету «VIVERE EST COGITARE» та Запорізького колегіуму «Елінт».

Нині творчість Григорія Лютого вивчається в школах.